Лозова Вікторія Іванівна (1933–2000) — талановита харківська піаністка, доцент Харківського національного університету мистецтв імені І.П.Котляревського.
Випускниця Дитячої музичної школи № 1 ім. Л.Бетховена 1948 року (клас викладача Н.О.Хлєбнікова).
Після закінчення 8 класу ДМШ № 1 ім. Л.Бетховена В.Лозова навчалась у Харківській середній спеціалізованій музичній школі інтернаті (клас професора Н.Б.Ландесман) та Харківській консерваторії (клас професора А.Л.Лунца). З 1955 року творче життя В.Лозової було пов’язане з цим музичним вузом, де вона пройшла шлях від викладача до доцента. Одночасно всі ці роки В.Лозова викладала і в Харківській середній спеціалізованій музичній школі інтернаті, де була спочатку асистенткою М.В.Ітігіної — першого педагога видатного піаніста сучасності Володимира Крайнєва.
Надалі клас чудового викладача В.І.Лозової став колискою для багатьох талановитих музикантів. З її ім’ям пов’язані найцікавіші сторінки життя Харківського національного університету мистецтв імені І.П.Котляревського. В.І.Лозова — незмінна учасниця концертів, на яких виступала як сольний і камерний виконавець. «Піаністка яскравого романтичного напрямку», «українська шопеністка», як її називали слухачі, Вікторія Лозова не залишала байдужих в концертних залах Харкова або Москви, Києва чи Ленінграда, натхненно виконуючи твори Ф.Шуберта, Ф.Ліста, Ф.Шопена, С.Рахманінова.
